Координати: 45°25′50.19″ пн. ш. 12°20′4.97″ сх. д. / 45.4306083° пн. ш. 12.3347139° сх. д. / 45.4306083; 12.3347139

Санта-Марія-делла-Салюте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Санта-Марія-делла-Салуте)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор Санта-Марія-делла-Салюте
45°25′50.19″ пн. ш. 12°20′4.97″ сх. д. / 45.4306083° пн. ш. 12.3347139° сх. д. / 45.4306083; 12.3347139
Тип спорудиvotive churchd[1]
мала базиліка і octagonal churchd
РозташуванняІталіяВенеція
АрхітекторБальдассере Лонгена
ЗасновникНіколо Контаріні
Початок будівництва1631
Кінець будівництва1681
Будівельна системаІстрійський камінь
СтильБароко
НалежністьРимо-Католицька церква
ЄпархіяВенеційський патріархат
Станчастина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Оригінальна назваітал. Basilica di Santa Maria della Salute
ЕпонімДіва Марія
ПрисвяченняOur Lady of Good Healthd
Вебсайтbasilicasalutevenezia.it
Санта-Марія-делла-Салюте. Карта розташування: Італія
Санта-Марія-делла-Салюте
Санта-Марія-делла-Салюте (Італія)
Мапа
CMNS: Санта-Марія-делла-Салюте у Вікісховищі

Собор Санта-Марія-делла-Салюте (італ. Basilica di Santa Maria della Salute) — собор у Венеції на Гранд-каналі в районі Дорсодуро. Виконаний у стилі бароко і є одним із архітектурних шедврів бароко. Розташовується навпроти Палацу дожів.

Побудована на честь позбавлення міста від епідемії чуми 1630—1631 років, яка забрала близько 100 000 життів, що становило більше ⅓ населення міста.

1631 року молодий архітектор Бальдассаре Лонґена приступив до будівництва з схвалення Великої Ради і дожа Ніколо Контаріні. Будівництво продовжувалося більш за півстоліття, і закінчилося в 1681 році. А освячений собор був після смерті архітектора.

За даними, що збереглися, для фундаменту церкви було використано більше мільйона дерев'яних балок, з них більше 100 000 було забито в дно як палі.

Так само, як і в церкві Іль-Реденторе, в соборі Санта-Марія-делла-Салюте щорічно служили месу на знак позбавлення від чуми. 21 листопада влаштовували свято Феста делла Салюте, аналогічним чином, від Палацу дожів до собору створювали понтонний міст.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. archINFORM — 1994.

Джерела

[ред. | ред. код]