Перейти до вмісту

Палаццо Сан-Джорджо

Координати: 44°24′33″ пн. ш. 8°55′44″ сх. д. / 44.40919444° пн. ш. 8.92886111° сх. д. / 44.40919444; 8.92886111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Палаццо Сан-Джорджо
італ. Palazzo San Giorgio
44°24′33″ пн. ш. 8°55′44″ сх. д. / 44.40919444° пн. ш. 8.92886111° сх. д. / 44.40919444; 8.92886111
Країна Італія
РозташуванняГенуя
Типпалац
Стильготика
Дата заснування1260[1]

Палаццо Сан-Джорджо. Карта розташування: Італія
Палаццо Сан-Джорджо
Палаццо Сан-Джорджо
Палаццо Сан-Джорджо (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Палаццо Сан-Джорджо (італ. Palazzo San Giorgio) — палац XIII століття у місті Генуя в Італії, розташований на площі Карікаменто в середньовічному історичному центрі міста.

Історія

[ред. | ред. код]

Палац побудований у 1260 році цистерціанським архітектором Фра Оліверіо на замовлення Гульєльмо Бокканегра, першого капітано-дель-пополо республіки Генуя.

Палац запланували як резиденцію капітано-дель-пополо (італ. palazzo del Capitano del Popolo) і створювали як політичний центр світської влади Генуезької республіки, альтернативний центру релігійної влади духовенства, який розміщувався в Соборі Сан-Лоренцо.

У 1261 році Гульєльмо Бокканегра уклав Німфейський договір з Михаїлом VIII Палеологом, згідно з якою генуезці отримували у відродженій Візантійській імперії торгові права і привілеї, які раніше мала Венеція в ліквідованій Латинській імперії. Венеційських торговців вигнали з портів Візантії і посольство Венеційської республіки в Константинополі було знесено, а його матеріали (зокрема статуї левів) були передані Михаїлом VIII генуезцям і були використані для прикрашення будівлі Палаццо Сан-Джорджо в Генуї.

У 1262 році Гульєльмо Бокканегра в результаті перевороту було вигнано з міста і палац було перетворено на в'язницю. За легендами в ній утримували Марко Поло, після того як він потрапив у генуезький полон внаслідок Битви при Курцолі. Перебуваючи в полоні, він в 1298 році надиктував мемуари Рустікелло з Пізи, який своєю чергою перебував у генуезькому полоні з 1284 року після Битви при Мелорії. Ці мемуари про подорож Поло до Китаю стали відомі як Книга чудес світу (фр. Le Dévisement du monde).

З 1340 року палац став штаб-квартирою судових органів для нагляду за портовою торгівлею і тут були розміщені митниці та офіси так званих Compere, органів влади, яким доручено управління кредитами від громадян міста[2].

У 1407 році усі Compere були об’єднані в єдину установу і це призвело до народження Casa delle Compere e dei Banchi di San Giorgio, або Банку Сан-Джорджо, одного з перших комерційних банків, створених в Італії, а можливо, й у світі. З 1451 року під управління банку Сан-Джорджо перейшла вся будівля, через що вона й дістала свою назву.

У 1481—1482 роках художник Карло Браческо прикрасив фасади ренесансними фресками в стилі тромплей. У 1571 році палац був розширений, а потім кілька разів реставрований.

З 1903 року в Палаццо Сан-Джорджо розташовується адміністрація порту Генуї. Розташований поблизу центру міста, старого порту та Акваріуму Генуї, він періодично відкриває свої двері для публіки та розміщує виставки з історії міста[3].

Фотогалерея

[ред. | ред. код]

 

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.visitgenoa.it/en/palazzo-san-giorgio
  2. Palazzo San Giorgio | Visitgenoa.it Palazzo San Giorgio. www.visitgenoa.it (англ.). Процитовано 1 вересня 2022.
  3. PALAZZO SAN GIORGIO | Bene FAI. fondoambiente.it (італ.). Процитовано 1 вересня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Giuseppe Felloni - Guido Laura Genova e la storia della finanza: una serie di primati?" 9 November 2004, ISBN 88-87822-16-6
  翻译: