HTTP/2

HTTP/2 — друга, розширена версія HTTP 2014 року і стандартизована в 2016 році, що базується на попередній версії HTTP 1.1, яка була стандартизована RFC 2616 в 1999 році.

На відміну від HTTP 1.1 HTTP/2 бінарний. Також зазнали зміни способи розбиття даних на фрагменти і їх транспортування між сервером і клієнтом.

В HTTP/2 сервер може відіслати дані, які ще не були запитані клієнтом, але знадобляться клієнту для конкретної побудови сторінок.

Запропонованим наступником HTTP/2 є протокол HTTP/3, означений у RFC 9000.

Цілі

Робочою групою були сформульовані наступні цілі розробки протоколу HTTP/2:^[1]

Створення механізму узгодження (англ. negotiation), який дозволить клієнтам і серверам обирати між HTTP 1.1, 2.0, або потенційно інший не-HTTP протокол.
Підтримка високорівневої сумісності з HTTP 1.1 (наприклад, за допомогою методів, кодів стану, URI, і більшості заголовків).
Зменшення затримок з метою прискорення завантаження вебсторінок браузерами. Наприклад:
- Стиснення даних у заголовках HTTP
- HTTP/2 Server Push
- HTTP pipelining (конвеєризація запитів)
- Усунення такої проблеми HTTP 1.x, як head-of-line blocking^[en]
- Мультиплексування кількох запитів у одному TCP-з'єднанні
Підтримка загальноприйнятих наявних способів використання HTTP, таких як звичайні і мобільні веббраузери, вебАРІ, вебсервери різного масштабу, проксі-сервер, зворотні проксі-сервери, мережеві екрани, мережі доправлення і розповсюдження інформаційного наповнення.^{[джерело?]}

Джерела

↑ Hypertext Transfer Protocol Bis (httpbis) (англ.). Internet Engineering Task Force. 2012. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.

Посилання

Використання HTTP / 2 для вебсайтів [Архівовано 1 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про Інтернет.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[charter-1] Hypertext Transfer Protocol Bis (httpbis) (англ.). Internet Engineering Task Force. 2012. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.

[1]